У зоні АТО не вистачає кваліфікованих медиків та обладнання. Але тернопільські волонтери продовжують допомагати бійцям чим можуть. Що потрібно сьогодні на Сході, почуєте далі у сюжеті.
Зеновій та Ірина – студенти тернопільського медуніверситету. Нещодавно повернулися із зони АТО, де рятували поранених. Розповідають, найбільше там сьогодні не вистачає медичного транспорту і головне – кваліфікованих лікарів.
ЗЕНОВІЙ, волонтер у зоні АТО:
«Люди, які получали якісь поранення, не могли в нормальному стані потрапити в лікарню. Тобто саме навіть транспортування, забезпечення транспорту якогось медичного або т.п.».
ІРИНА, волонтер у зоні АТО:
«Ми вчилися з нуля. Все придумували з нуля. Я знаю, що в світі воно давно вже розроблено, вже є люди, які про це подбали, подумали раніше, але до нас воно чомусь не доходить. Дуже багато чого не знала, не вміла. І сказати зараз, що я навчилась там – теж не можу, бо не було нікого там, хто сказав би, що я правильно роблю чи неправильно. Тому медики, які знають військову медицину перш за все – дуже велика проблема».
АНДРІЙ САЛАГОРНИК, голова ГО «Медичний загін спецпризначення «Білі Берети»:
«Це не є проблема наших військових. Це є проблема всього нашого Міністерства оборони і військової медицини взагалі. Тому що на посаді стрільця-санітара, ту роботу, яку має робити стрілець-санітар, повинен би робити лікар з вищою медичною освітою. Він це зробить набагато якісніше, швидше і також він проінструктує весь особовий склад».
Проблему з медичним обладнанням вирішують через волонтерів. Наприклад, від Організації Об’єднаних Націй допомогу отримав львівський госпіталь. Та це лише частина з того, що їм потрібно для порятунку поранених.
ВІТАЛІЙ СЕМЕНЮК, представник ЮНЕСКО :
«З Франції десь близько 10 тонн гуманітарного вантажу. Це зокрема функціональні ліжка, матраци, різне медичне обладнання і там для інвалідів спеціальний ліфт такий, що підносити інвалідів разом з коляскою. Я побачив, в яких умовах лікуються наші там поранені бійці, яких досить уже багато є у Львові. Звичайно, начальник госпіталю звернувся ще за допомогою, так як в них близько 600 по-моєму лікарняних місць, але ще в їхньому підпорядкуванні Луцький і Рівненський воєнні госпіталі, які також потребують нашої допомоги».
Щодо людських ресурсів – їх продовжують збирати. У військкомати й далі кличуть тих, хто міг би захищати державу. При потребі на це підуть і призвані восени солдати.
ВОЛОДИМИР КАТИНСЬКИЙ, в.о. військового комісара Тернопільського обласного комісаріату:
«Да, ми будемо проводити призов, якщо буде планове завдання. Да, вони будуть в першу чергу їхати в навчальні підрозділи так само вчитись. Легше вчити ту людину, яка хоч елементарно поняття має і яка служила, чи однаково так само трохи довше, але все одно будем вчити тих молодих людей. Призовний вік від 18 років так і залишився, на строкову службу – до 25-ти, по мобілізації – до 60».
Натомість активісти закликають комісарів залучати до боїв на Сході, в першу чергу, силові структури.
АНТОН РЕКУШ, активіст ГО «Медичний загін спецпризначення «Білі Берети»:
«Вони знають, що таке зброя. Вони не на пальцях про це чули. Звичайно, людей треба готувати інших. Але ми маємо купу спецпідрозділів: і міліція, і СБУ, і т.д.».
Усім, хто бажає допомогти українським бійцям на Сході, нагадують, що крім медичних засобів, там потрібні техніка і теплі речі. Оскільки зима не за горами, а при спорядженні хлопців розраховували спочатку на літню пору.
Немає коментарів:
Дописати коментар